Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дужий В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Дужий В. И. Разработка многоверсионной иерархии решений при проектировании программного обеспечения [Електронний ресурс] / В. И. Дужий, И. В. Дужий, А. В. Шостак // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. - 2007. - № 8. - С. 173–176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2007_8_31 Предложена классификация многоверсионных проектов, основанная на этапах жизненного цикла. На основании данной классификации предложена графовая модель формирования множества версий многоверсионного программного обеспечения, основанная на представлении всего множества решений в виде ярусного графа (ЯГ). Описана методика формирования множества версий с использованием элементов решений на основе ЯГ. Приведен пример двухверсионного проекта, представленного в виде ЯГ и в аналитической форме. | ||
| 2. |
Дужий В. И. Оценка показателя версионной избыточности при проектировании программного обеспечения [Електронний ресурс] / В. И. Дужий, А. В. Шостак, И. В. Дужий // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. - 2009. - № 6. - С. 159–165. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2009_6_32 Описаны типовые структуры графовой модели двухверсионного проекта и их параметры. Предложена аналитическая зависимость для показателя версионной избыточности, учитывающая длину минимальной версии проекта. Выполнено исследование влияния на показатель диверсности величины перекрытия версий проекта. Отмечено, что при увеличении перекрытия версий проекта показатель диверсности линейно уменьшается. Приведены примеры графовых моделей двухверсионных проектов и определены показатели диверсности для них. Даны практические рекомендации для разработки двухверсионных проектов. | ||
| 3. |
Дужий В. И. Исследование сервисов спортивного программирования как многоверсионных проектов [Електронний ресурс] / В. И. Дужий, В. С. Харченко, А. А. Старов, Д. О. Русин // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. - 2010. - № 6. - С. 29–35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2010_6_6 Рассмотрена одна из проблем многоверсионных проектов (МВП), заключающаяся в сложности получения и анализа информации для их оценки диверсности. Предложено использовать конкурсные задачи, решаемые в спортивном программировании как базу для исследования МВП. Выполнен анализ требований, предъявляемых к экспериментальным данным для исследования показателей диверсности. Определены критерии выбора и выполнен анализ сервисов спортивного программирования. Отмечено, что наиболее подходящим сервисом является TopCoder<190>. Приведены схемы получения результатов решения задач, которые можно рассматривать как МВП. | ||
| 4. | 
Дужий В. И. Информационная технология поддержки оценивания многоверсионных систем [Електронний ресурс] / В. И. Дужий // Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних сил. - 2013. - Вип. 4. - С. 108-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZKhUPS_2013_4_25 Предложена информационная технология поддержки оценивания многоверсионных информационно-управляющих систем, важных для безопасности, позволяющая выполнять оценку таких систем, представленных в виде графовой модели, при помощи метрико-вероятностного метода. Предложенная информационная технология позволяет автоматизировать задачи оценки и выбора многоверсионных проектов путем определения нормированного значения показателя диверсности, который в последующем предложено использовать для их вероятностной оценки. Предложенная информационная технология может быть использована в полуавтоматическом режиме для решения задач анализа и синтеза в процессе оценки и проектирования многоверсионных систем. Применение данной информационной технологии позволяет оптимизировать применение вносимой в проект диверсности, давая возможность проектировать многоверсионные системы, удовлетворяющие заданным показателям качества. | ||
| 5. | 
Дужий І. Д. Шляхи подолання хірургічних помилок при больовому абдомінальному та торакальному синдромах [Електронний ресурс] / І. Д. Дужий, І. Я. Гресько, В. І. Дужий, Г. П. Олещенко // Клінічна хірургія. - 2017. - № 1. - С. 43–47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_1_14 Узагальнено досвід диференційної діагностики захворювань плеври, що супроводжувалися плевроабдомінальним больовим синдромом, який симулював "гострий живіт". При синдромі плеврального випоту такий перебіг відзначений у 17 (3 %) хворих, з них оперовані 7 (1,23 %); при синдромі спонтанного пневмотораксу - у 3 (1,7 %), оперований 1 (0,4 %). Запропонований алгоритм діагностики. | ||
| 6. |
Дужий І. Д. Накопичення цефтріаксону у червоподібному відростку при застосуванні лімфотропної терапії [Електронний ресурс] / І. Д. Дужий, В. В. Шимко, В. І. Дужий, М. М. Купрієнко, Ю. Є. Кулагіна // Клінічна хірургія. - 2017. - № 5. - С. 17-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_5_6 У 50 хворих порівнювали накопичення антибіотиків у різних відділах червоподібного відростка (ЧВ) за їх стандартного та лімфотропного (ЛТ) введення. У двох групах по 25 хворих вводили цитобіотик (цефтріаксон) за стандартною і ЛТ методикою за 1 - 2 год до операції. Видалений ЧВ (основу, центральну частину і верхівку) вивчали шляхом гомогенізації і додавання в лабораторну культуру E. coli. Після ЛТ введення антибіотика спостерігали гальмування росту культури мікроорганізмів, що свідчило про переважне його накопичення у ЧВ при ЛТ введенні. | ||
| 7. |
Дужий І. Д. Когортне дослідження. Зв’язок між захворюваністю на гострий апендицит і демографічним спадом [Електронний ресурс] / І. Д. Дужий, В. І. Дужий, В. О. Бабич, І. Я. Гресько, В. В. Горбасьов, Н. І. Середа, В. В. Шимко, С. В. Харченко // Клінічна хірургія. - 2017. - № 10. - С. 10–13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_10_5 | ||
| 8. | 
Дужий І. Д. Лікарські помилки при діагностиці і лікуванні плевриту та синдрому плеврального випоту [Електронний ресурс] / І. Д. Дужий, В. О. Олещенко, В. І. Дужий, Г. П. Олещенко, А. В. Юрченко, Т. Г. Хурса // Лікарська справа. - 2018. - № 5-6. - С. 22-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2018_5-6_5 Грутуючись на даних літератури, автори звертають увагу на труднощі діагностики захворювань плеври, більшість з яких супроводжується синдромом плеврального випоту. Оскільки плевральний випіт подразнює значну площу плеври, враховуючи особливості її іннервації, синдром може супроводжуватися "зміщеною" клінічною картиною, яка інколи нагадує патологічні процеси, віддалені від плевральної порожнини. Одним з таких синдромів є плеврокардіальний, який за перебігом схожий з різними патологічними процесами в серці (ішемічна хвороба, інфаркт міокарда, міокардит, перикардит, порушення провідності серця тощо). Описано досвід диференціальної діагностики даного синдрому у 9 (3,7 %) осіб. Завдяки запропонованому алгоритму вдалося верифікувати такі захворювання: туберкульозний плеврит - у 2 (0,8 %), метастатичний плеврит - у 2 (0,8 %), хворобу Лайма (бореліоз) - у 2 (0,8 %), синдром Дресслера - у 1 (0,4 %), неспецифічну емпієму плеври - у 1 (0,4 %), хронічну ниркову недостатність - у 1 (0,4 %). Наведено рідкісні синдроми, з якими необхідно проводити диференціальну діагностику. | ||
| 9. | 
Вдовіченко О. О. Метод дистанційної діагностики, перепрограмування і реконфігурації вузлів вбудованої системи [Електронний ресурс] / О. О. Вдовіченко, А. Є. Перепелицин, В. І. Дужий, О. В. Желтухін // Авіаційно-космічна техніка і технологія. - 2022. - № 6. - С. 66–75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2022_6_10 Вивчено та досліджено метод для дистанційної діагностики, перепрограмування (ДПП) і реконфігурації окремих складових вузлів вбудованих і малогабаритних систем. Мета роботи - підвищення характеристик надійності систем, побудованих на базі мікропроцесорних рішень. Завдання: розглянути існуючі методи комунікації набору мікроконтролерів (МК) у системі з можливістю уточнення вимог; проаналізувати існуючі технології та засоби ДПП окремих МК у складі цільової системи; розглянути способи додавання надмірності в схему підключення МК для можливості реконфігурації; описати елементи методу та послідовність розроблення систем, які передбачають можливість дистанційної діагностики, перепрограмування та реконфігурації їх окремих вузлів. Відповідно до поставлених завдань, проаналізовано існуючі методи та засоби для комунікації набору МК. Проаналізовано можливі технічні рішення та теоретичні основи для внутрішньосистемного перепрограмування вузлів системи на базі МК. Проведено аналіз однієї з доступних індустріальних технологій із метою винайдення властивостей, які нададуть змогу розширити можливості створюваних систем в частині підвищення надійності та енергоефективності. Запропоновано використовувати модифікований bootloader для організації можливості комунікації та перепрограмування по одній лінії зв'язку. Запропоновано набір кроків для пошуку варіантів побудови схеми з апаратною надлишковістю. Запропоновано послідовність для перепрограмування та діагностики вузлів системи по одній лінії при побудові системи з готових індустріальних компонентів (COTS) на базі МК і засобів розробки, що надає можливість здешевити їх проектування. Запропоновано елементи методу дистанційної діагностики, перепрограмування та реконфігурації вузлів вбудованої системи на базі МК. Наведено практичний приклад реалізації розглянутих концепцій, включаючи реконфігурацію; наведено кілька схем пристрою до та після виконання його реконфігурації у разі конкретної відмови. Практичне значення даного дослідження полягає у можливості побудови та налаштування системи з великої кількості окремих вузлів на базі МК. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |